Embedded Files
Фото та відео процесу ендопротезування коліна
Стан після артропластики колінного суглобу, фото рентгенограми після втручання
ендопротез колінного суглобу, що складається з 3 компонентів: стегновий, великогомілковий, проміжний
Все про ендопротезування та заміну колінного суглобу
Ендопротезування коліна- заміна робочих поверхонь колінного суглобу на штучні імплантати з відновленням стабільності та функцій. Під час встановлення пари тертя лікарі корегують положення гомілки відносно стегна в першу чергу у фронтальній вісі. Від цього залежить розподіл навантаження між мищелками колінного суглобу та рівномірність їх зношення. Операція ендопротезування виконується в стерильних умовах в клініці із стаціонаром та спеціально обладнаною операційною. Під час втручання виконується спилювання епіфізів та вимірювання розмірів окремих компонентів: стегнового, великогомілкового та вкладення між ними. Також використовуються додаткові аугменти та подовжуючі ніжки для стабілізації в кістковому каналі. Кожен компонент підбирається під час операції після обробки контактних поверхонь колінного суглобу. Остаточне рішення про доцільність використання аугментів та додаткових фіксаторів приймається також інтраопераційно і залежить від якості кісток, що формують колінний суглоб. Імпланти, що виглядають, як накладки, фіксують до кістки на спеціальний клей або цемент. Розріз під час ендопротезування виконується по передній поверхні частіше по внутрішньому краю наколінка. Заміна колінного суглобу відбувається протягом 1.5-2 годин під загальним наркозом або комбінованою анестезією. Рухи та дозоване навантаження з милицями дозволяються одразу після втручання, повне навантаження без милиць- приблизно через 1-2 міс після втручання.
Види ендопротезів та матеріали
Штучний суглоб коліна може бути одновиростковий або тотальний (двовиростковий). Також їх поділяють на протези з фіксованою платформою (нижня частина, вона же великогомілкова, тібіальна) та рухомою (ротаційно в горизонтальній площині). Для пацієнта найбільш важлива класифікація за ступенем зв'язаності. Їх можна розділити на 3 типи:
Мінімально зв'язані ендопротези
Зберігають власні зв'язки: Цей тип ендопротезів передбачає збереження якнайбільшої кількості власних зв'язок коліна (хрестоподібних, колатеральних). Це дозволяє досягти більш природних рухів і меншої кількості ускладнень.
Застосовується при: доброму стані власних зв'язок, відносно молодих пацієнтів, що ведуть активний спосіб життя.
Переваги: більш природні рухи, менша ймовірність нестабільності суглоба.
Недоліки: вимагає більш точної хірургічної техніки, можливі ускладнення пов'язані зі станом власних зв'язок.
Ендопротези проміжного ступеня зв'язаності:
Часткова заміна функції зв'язок: В цих ендопротезах передбачені спеціальні елементи, які частково заміщують функцію хрестоподібних зв'язок.
Застосовується при пошкодженні хрестоподібних зв'язок, коли їх повне видалення небажано.
Переваги: більш стабільний суглоб порівняно з мінімально зв'язаними, менше вимог до хірургічної техніки.
Недоліки: менш природні рухи порівняно з мінімально зв'язаними.
Зв'язані ендопротези:
Повна заміна функції зв'язок: Всі власні зв'язки коліна видаляються, а їх функцію повністю бере на себе конструкція ендопротеза.
Застосовується при: значному пошкодженні або відсутності власних зв'язок, дегенеративних змінах в суглобі.
Переваги: більш стабільний суглоб, простіша хірургічна техніка.
Недоліки: менш природні рухи, підвищений ризик зношування поліетиленового вкладиша.
Майже всі сучасні компоненти, що фіксуються до кісток, складаються зі сплавів різних металів: титан, кобальт, молібден, хром. Нержавіюча сталь та інші сплави заліза для ендопротезування коліна вже майже не використовують, адже з ними не можна робити МРТ-обстеження. Між металевими епіфізами фіксується спейсер певної висоти, що називають вкладення або вкладиш. Найбільш використовуваним вкладенням між стегновим та великогомілковим компонентами є крослінкований поліетилен, хоча за всю історію ендопротезування тестували різні види пластику, кераміки та металевих сплавів. Саме цей проміжний компонент згодом можна замінити через мінімальний доступ без заміни феморального та тібіального компонентів колінного суглобу.
Якщо поставили діагноз остеоартрит, що це таке?
Остеоартрит колінного суглобу (або гонартроз, гонартрит, остеоартроз коліна) є одним з найпоширеніших дегенеративних захворювань суглобів. Він характеризується руйнуванням хрящової тканини, що вкриває суглобові поверхні кісток, що призводить до утруднення тертя та больового синдрому. Патогенезом остеоартриту є порушення кровопостачання хрящової тканини та поступове руйнування пари тертя. В кожному випадку можуть бути різні причини та етіологія, проте відомо, що на розвиток артрозу коліна впливає комплекс факторів:
Вік: Ризик захворювання зростає з віком.
Надмірна вага: Надмірна вага створює додаткове навантаження на суглоби, прискорюючи процес їх руйнування.
Травми: Попередні травми колінного суглоба можуть призвести до розвитку остеоартриту в майбутньому.
Нейропатії та вазопатії з локальним порушенням кровопостачання суглобу
Генетична схильність: Генетичні фактори можуть підвищувати ризик захворювання.
Механічні перевантаження: Постійні фізичні навантаження на колінний суглоб, пов'язані з професійною діяльністю або спортом, можуть сприяти розвитку остеоартриту.
Патогенез захворювання полягає в поступовому руйнуванні хрящової тканини. Хрящ втрачає свою гладкість і еластичність, що призводить до тертя кісток один об одного. У відповідь на це організм намагається відновити пошкоджену тканину, утворюючи кісткові розрости – остеофіти. Це призводить до деформації суглоба і обмеження рухів.
Симптоми остеоартриту колінного суглобу
Біль: Біль у коліні є найхарактернішим симптомом остеоартриту. Він може посилюватися при фізичному навантаженні і зменшуватися у спокої.
Скутість: Вранці або після тривалого перебування в нерухомому стані може виникати відчуття скутості в коліні.
Набряк: Набряк колінного суглоба може спостерігатися при загостренні захворювання.
Деформація: відхилення вісі варусна (коліно зовні, стопа досередини) та вальгусна (коліно досередини, стопа назовні). По мірі збільшення кута деформації відповідно збільшується напруга та одному з мищелків і, як наслідок, посилюється больовий синдром.
Обмеження рухів: З прогресуванням захворювання рухи в коліні стають все більш обмеженими.
Сучасні методи лікування остеоартриту колінного суглобу
Лікування остеоартриту колінного суглобу спрямоване на зменшення болю, покращення рухливості суглоба і уповільнення прогресування захворювання. Комплексний підхід включає:
Немедикаментозні методи:
Корекція ваги: Схуднення зменшує навантаження на суглоби і сприяє зменшенню болю.
Фізична терапія та корекція постави: Спеціальні вправи допомагають зміцнити м'язи навколо коліна та у всьому організмі. Дослідження способу життя пацієнта дозволяє виявити шкідливі навантаження та положення.
Ортези: Використання ортезів допомагає стабілізувати колінний суглоб і зменшити біль. Це симптоматичне лікування, що має недоліки у вигляді атрофії м'язів та ослаблення рефлексів стабілізації
Фізіотерапевтичні процедури: Масаж, ультразвукова терапія, магнітотерапія та інші процедури можуть зменшити біль і запалення.
Медикаментозна терапія:
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та аналгетики: Зменшують біль і запалення. Застосовуються для зняття сильного болю.
Гіалуронова кислота: Це фізіологічна речовини, що є в складі синовіальної рідини, як мастило для суглобу. Пошкоджений хрящ не відновлюється, але внутрішньосуглобове введення гіалуронової кислоти полегшує тертя в суглобі, що дозволяє зберегти цілий хрящ
Хондропротектори: Препарати, що містять речовини, які входять до складу хрящової тканини. Їх ефективність доведена відносно. До них відносять L-лізин, L-пролін, колаген
Глюкокортикостероїди: Застосовуються у вигляді ін'єкцій в суглоб при сильних болях і запаленні. Ці ін'єкції також називають блокадами. Часто мають тимчасовий ефект і можуть бути шкідливими для здорових тканин.
Хірургічне лікування:
Артроскопія: Мінімально інвазивна операція, що дозволяє видалити пошкоджені ділянки хряща та менісків і усунути і перешкоди, що обмежують рухи.
Ендопротезування: Заміна пошкодженого суглоба на штучний. Застосовується на 3-4 стадії артриту, коли інші методи лікування неефективні. Саме больовий синдром є основним критерієм показів до ендопротезування
Важливо розуміти, що остеоартрит – це хронічне захворювання, яке потребує тривалого лікування і спостереження у лікаря. Рання діагностика і початок лікування дозволяють уповільнити прогресування захворювання і покращити якість життя пацієнта. Корекція ваги, лікування супутніх захворювань можуть навіть зупинити розвиток гонартриту(гонартрозу). До таких патологій відносяться цукровий діабет, нейропатії та радикуліти, судинні патології, ревматоїдний артрит, ендокринні захворювання, в тому числі венозна недостатність нижніх кінцівок, і т.д.
Підготовка, планування та реабілітація
Перед заміною колінного суглобу можна пройти обстеження: загальний аналіз крові та сечі, глюкозу крові, біохімічний аналіз крові з протеїнограмою. Також виконайте електрокардіограму та надішліть результати лікарю. Перед втручанням важливо правильно приймати ліки, в тому числі антикоагулянти, тому узгоджуйте це безпосередньо з лікарем-ортопедом та сімейним лікарем. Шкіру навколо коліна можна поголити самостійно вдома або в клініці перед операцією. Тривалість перебування в стаціонарі переважної більшості пацієнтів- 1-3 дні. Вже на наступний день після втручання пацієнт починає дозоване навантаження та розробку рухів. Протягом 1 -1.5 місяця загоюється шкіра та м'які тканини, що приймають участь в стабілізації колінного суглобу. Тому приблизно 4-6 тижнів після заміни колінного суглобу пацієнт обмежує навантаження однією або двома милицями. Реабілітація з розширенням об'єму рухів та закачуванням м'язів починається через 3 тижні після травми. До цього моменту ЛФК виконується без навантаження та надмірного подразнення тканин післяопераційної ділянки. Будь які навантаження починаються поступово, повне навантаження через 6-8 тижнів після артропластики. Після стаціонарного лікування пацієнт приймає антибіотики, антикоагулянти, нестероїдні протизапальні препарати. Перев'язування рани виконуються 2-3 рази в тиждень, шви видаляють через 14-17 днів після втручання. Еластичне бинтування або компресійні панчохи ортопеди рекомендують носити протягом двох тижнів, а в подальшому це рішення приймає кардіолог або сімейний лікар.
Покази та протипокази до артропластики коліна
Показами до артропластики, тобто ендопротезування коліна, є остеоартрит, асептичний некроз, ревматоїдний артрит, внутрішньосуглобові переломи з дефектами, пухлини з порушеннями функції суглобу, псоріатична артропатія з руйнуванням суглобу, пошкодження м'яких тканин в комплексі з переломами з порушенням вісі
Протипоказами до заміни суглобу є некомпенсований діабет, атрофія м'язів стегна або пошкодження розгинального апарату гомілки, активні інфекційні процеси (особливо в області хворої кінцівки), важкі соматичні захворювання (серцево-судинної системи, нирок, печінки, легень), психічні розлади, системні захворювання сполучної тканини в активній фазі (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак), ожиріння.
Важливо розуміти, що рішення про проведення артропластики коліна приймає пацієнт з огляду на больовий синдром та порушення функції суглобу.
Відповіді на поширені питання
10 найпоширеніших питань пацієнтів з приводу артропластики/ендопротезування коліна
Операція з ендопротезування колінного суглоба є серйозним кроком, і у пацієнтів виникає багато питань. Ось 10 найпоширеніших з них:
Наскільки болюча операція і реабілітація?
Операція проводиться під загальною або комбінованою анестезією, а після неї біль контролюється знеболюючими препаратами. Реабілітація може бути супроводжена дискомфортом, але в певних умовах і при певних методиках біль можна мінімізувати.
Скільки часу триває операція?
Тривалість операції індивідуальна і залежить від складності випадку, але в середньому вона займає 1,5-2 години.
Який відсоток успішності операції?
Ендопротезування коліна – це високо ефективна операція з високим відсотком успішності. Майже всі пацієнти відзначають значне зменшення болю і покращення якості життя. Хоча є певний відсоток пацієнтів, у яких больовий синдром лише зменшується, але не зникає зовсім
Скільки часу триває реабілітація?
Реабілітаційний період індивідуальний і може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Швидкість відновлення залежить від віку пацієнта, загального стану здоров’я та обсягу втручання.
Які можливі ускладнення після операції?
Як і будь-яка інша операція, ендопротезування коліна несе певні ризики, такі як інфекція, тромбоз, відторгнення імплантату. Однак сучасні методи хірургії і медикаментозної терапії дозволяють мінімізувати ці ризики.
Скільки прослужить новий суглоб?
Термін служби ендопротеза залежить від багатьох факторів, таких як вік пацієнта, рівень фізичної активності, вага і догляд за суглобом. В середньому сучасні протези служать 15-20 років.
Чи можна після операції займатися спортом?
Так, після повного відновлення можна займатися спортом, але слід уникати надмірних навантажень на оперований суглоб та видів спорту, при яких є ризик тавм суглобу.
Чи можна купатися після операції?
Купатися можна після того, як рана повністю загоїться, приблизно через 2-3 тижні.
Які обмеження будуть після операції?
Після операції можуть бути тимчасові обмеження на підйом важких предметів, біг, стрибки. Лікар обов'язково повинен сказати, на скільки відсотків можна навантажувати оперовану ногу і скільки часу не навантажувати її в зігнутому положенні, зазвичай це 3-4 тижні
Скільки коштує ендопротезування коліна?
Вартість операції залежить від вартості послуги клініки та типу протеза, додаткових обстежень та послуг. Разом з прийнятним імплантом та послугою комфортної клініки операція може коштувати від 140 до 180 тисяч гривень. В деяких випадках, при порушенні стабільності, коли є потреба в багатьох аугментах та подовжувачах, або є потреба в зв'язаному протезі, рахунок лише за сам штучний суглоб може бути більше 200 тис грн
Google Sites
Report abuse